.png)
Народилася ідея нового проекту, є фінансування, знайшли хорошу команду розробки - думаєте все, справу зроблено? Запускаємо продукт і починаємо заробляти гроші? На жаль, все не так, і шансів не запуститися, як і раніше, багато. Кейси нижче – реальні історії Evergreen і наших клієнтів, коштували нам і їм великих грошей, багато нездійснених надій і часу. Ділимося досвідом, щоб допомогти уникнути помилок.
Проблема ідеї "все-для-всіх" в тому, що можна зробити "все-для-нікого". У 2010 році ми робили для клієнта сервіс пошуку компаній з рекомендаціями, який мав позбавити ринок від хаосу, що панував тоді в allbiz, price.ua та інших каталогах компаній. Суть проста: пишеш в пошуку "піца" і він каже тобі, хто в цей час в цьому регіоні (районі міста) робить піцу і за скільки, з відображенням на карті і ціною.
Були гроші: лише в розробку вклали більше $10К на 1 етап і потім близько $2-3к на місяць на розвиток. Був партнер з просування, який був готовий безкоштовно зробити SEO за інтерес в майбутній монетизації.
Проект запустили. Для того, щоб наповнювати його, найняли спеціальних менеджерів, які обдзвонювали компанії і пропонували безкоштовне розміщення. Скрипт дзвінка був простий і безвідмовний: просто дайте інформацію про вас - ми самі все внесемо. Найняли контент-фахівців, які вносили зібрану інформацію. Вклали гроші в контекстну рекламу для просування, доки не підніметься по SEO.
Підсумок: за півроку операційної діяльності наповнили до 10 тис. компаній - на жаль, це мізер в масштабах Києва. Повноцінно не запустили жоден розділ і ось чому: пошук піци був не таким, як пошук нотаріусів і не таким, як пошук таксі. Власник хотів, щоб все було зручно для всіх, і кожен отримав потрібний інструмент. В результаті портал так і не почав навіть віддалено бути відвідуваним і помер, коли власник перестав вливати гроші. На монетизацію проект так і не вийшов.
Байт досвіду №1: проекти не варто починати робити без бізнес-моделі. "Все-для-всіх" - це модель для "акул" типу Amazon.com, Ebay.com, Alibaba.com, тому що це коштує дорого і вимагає великих ресурсів.
На етапі обговорення ідеї багато людей казатимуть, що це ідея класна і проривна, і вони готові брати участь/купити. Коли ви дійдете до релізу мінімальної версії, 24 з 25 втратять інтерес, навіть не вникаючи в продукт.
Ми розробляли наш з партнерами стартап smartgreet.net , на етапі валідації ідеї проявляли інтерес такі великі гравці як Розетка, Арсенал Страхування, ПриватБанк, MTI (Інтертоп і ін.), Мобілак, Цитрус - загалом понад 50 осіб рівня власник/ директор/ маркетинговий директор, які сказали: "Так, ідея супер! Якщо зробите - ми готові використовувати".
На етапі релізу MVP презентацію погодилась подивитися половина, зареєструвалися в сервісі з десяток осіб, жоден з них не погодився навіть на безкоштовний тест. Єдині, з ким ми дійшли до етапу договорів - Альфа Страхування, але ми "знайшли" їх уже після релізу. На жаль, продаж для Альфа Страхування ми теж спустили на гальмах, бо продати 1 компанії - означало взяти на себе зобов'язання, котрі не окупляться. Для окупності в 0 потрібно було 22 корпоративних продажі.
Байт досвіду №2: декларація інтересу і підтримка ідеї нічого не вартують для того, хто її дає, і покладатися тільки на декларований інтерес, не підкріплений справами - ненадійно.
На теренах нашої батьківщини і в сусідніх країнах дуже популярним є імідж бізнесмена, який володіє декількома різними бізнесами, всі вони приносять успіх, і він розвиває ще нові напрямки. Ми знаємо, що це працює для олігархів, але найчастіше це не працює у "звичайних бізнесменів".
Проблема полягає у відсутності команди і прагненні власника встигнути на всіх фронтах, не маючи чіткої однієї мети, або коли новий стартап конфліктує з іншим працюючим бізнесом за час і увагу власника. Суть тут у тому, що можна перерахувати понад 10 провальних кейсів і жодного успішного, коли власники починали новий бізнес just for hobby/ idea/ illusions, по суті, заради нематеріальних цілей, не маючи команди, не виділяючи досить свого часу і знань.
Що виходило завжди: бізнес, якщо створювався, то він обростав низькокваліфікованим персоналом і жив в анабіозі до тих пір, доки власник його спонсорував або допомагав знаходити рідкісних клієнтів, котрі платили. Загальним для цих всіх бізнесів, як ми бачимо, є:
Байт досвіду №3: стартап вимагає багато уваги засновника, доброї управлінської команди, адекватного фінансування і - найголовніше - готовності пробувати, помилятися, вчитися на своїх помилках і виносити з них уроки, вдосконалюватися і шукати проривні рішення.
Сподіваюся, наведені вище кейси дозволять вам не наступати на ті самі граблі, а успішно запускати свої проекти і досягати мети. В наступній статті ми опишемо кейси успішного запуску проектів, і чому це спрацювало, хоча ризики були великі. Підпишіться на наші оновлення, щоб не пропустити!
