Робототехніка — одна з областей промисловості, що найбільш активно розвиваються. Поєднання можливостей інженерії, штучного інтелекту, машинного навчання демонструє результати, про які раніше вчені могли лише мріяти. Про те, що чекає на людей далі, ми розмірковували в статті «Люди чи роботи: за ким насправді майбутнє?», а сьогодні розкажемо вам про надихаючих, лякаючих і захопливих роботів, які вже серед нас.
Хіросі Ісігуро, японський учений, не лише вірить, що майбутнє за андроїдами, але й створює його вже зараз. Його творіння — гуманоїди — не відрізняються від реальних людей не лише зовні. Роботи повторюють жести, копіюють звички «оригіналу», завдяки чому можуть легко ввести в оману своїх співрозмовників, які навіть не помічають, що спілкуються з машиною.
Одна з гуманоїдів Ісігуро зіграла головну роль у японському фільмі Кодзі Фукади «Прощавай». Це не єдиний випадок, коли роботи замінюють акторів. Вони беруть участь у спектаклях японської театральної трупи «Seinendan». Правда, керівник трупи визнає, що гра людей набагато точніша і виразніша.
Роботи також стають знаменитостями. Наприклад, у китайському агентстві новин «Сіньхуа» ведучим працює робот, здатний цілодобово розмовляти китайською і англійською. Інший робот, японський HRP-4С, став суперзіркою в своїй країні: він співає, танцює, ходить подіумом та знімається в музичних кліпах.
Ще один цікавий робот, BabyX — віртуальна копія людини. Її творець Марк Сагар, володар "Оскара" за технічні досягнення в кіноіндустрії (його розробки використовували в фільмах "Аватар", "Кінг-Конг", "Спайдермен 2"), стверджує: робот реагує на світ так само, як маленька дитина, аж до найдрібніших реакцій організму. Власне, BabyX є 3D-рендерингом його дочки у віці 18-ти місяців. Використовуючи ту саму технологію копіювання, компанія Сагара планує створити віртуальних асистентів, максимально схожих на людину. Марк стверджує, що з такими роботами людям буде особливо комфортно спілкуватися.
Роботи пишуть сонети, створюють музику, малюють картини. Та чи можна вважати їх мистецтвом, а самих роботів — схожими на людей? Дискусії з цього приводу не вщухають.
Поки одні боти проходять тест Тюрінга і переконують журі в своїй людяності, творець експерименту «Китайська кімната» Джон Серл вважає: те, що ми звикли називати штучним інтелектом, насправді є не інтелектом, а лише певним алгоритмом «мислення», заданим роботу заздалегідь.
Учасник експерименту — людина, що не знає жодного китайського ієрогліфа і перебуває в ізольованій кімнаті. У неї є записи з точними інструкціями по роботі з ієрогліфами, проте значення самих ієрогліфів в інструкціях відсутнє. Ззовні знаходиться спостерігач, який знає китайські ієрогліфи і через щілину передає піддослідному ієрогліфи з питаннями.
Людина, провівши маніпуляції з ієрогліфами згідно з інструкцією, віддає спостерігачеві ієрогліфи з відповідями. Її дії нагадують комп'ютерний алгоритм. Хоча спостерігач поставив питання й отримав осмислену відповідь, сам учасник експерименту, як і раніше, не розуміє значення ієрогліфів і не може їх вивчити.
Серл зробив висновок, що, хоча робот і виконує певні дії, на які він запрограмований, зрозуміти їхній сенс він неспроможний. Однак той факт, що роботи в принципі здатні до самонавчання, вчені вважають значним кроком до створення справжнього штучного інтелекту. Так, наприклад, німецький робот PR2 самостійно навчився пекти млинці і зумів навчити цьому інших роботів.
Здатність систем до самонавчання криється в нейронних системах, на яких вони працюють. Таким чином одна нейронна система створює власну систему шифрування, а потім навчає їй іншу нейронну мережу, яка потім самостійно змінює себе зсередини і вдосконалює свої навички. У прикладі з роботом PR2 це може означати освоєння нових рецептів млинців і не тільки.
Загалом межа між штучним інтелектом і запрограмованою машиною стає дедалі розмитішою щодня.
Журналіст Ланре Онібалусі в своїй статті "5 причин чому роботи ніколи не замінять людей" визначає основні недоліки роботів:
Елізабет Кемп, доцент університету Рутгерса, додає ще один недолік — нездатність роботів розуміти сарказм, гумор, почуття. Кемп визначає їх як щось «дуже, дуже людське». І поки роботи не подолають ці труднощі, повноцінно замінити людину вони не зможуть.
Просто подивіться це відео побачення актора Уілла Сміта з роботом Софією, і різниця між мисленням людини та робота стане очевидною.
Автоматизація торкнулась дуже багатьох сфер нашого життя, тому що якщо можна перекласти частину рутини на робота-помічника, який ніколи не втомлюється, чому не скористатись такою нагодою? Сферу обслуговування, електронну комерцію сьогодні важко уявити собі без присутності в них чатботів та віртуальних асистентів: вони допомагають брендам бути ближчими до покупців, відкрити нові канали комунікації і продажів у месенджерах, розвантажити операторів контакт-центрів, зробити підтримку доступною для клієнтів 24/7. Дізнатись більше про переваги та можливості ботів для бізнесу ви можете тут, як і замовити в нас індивідуальну розробку.
Хочете використовувати можливості роботів по максимуму, але при цьому зберегти переваги людських ресурсів? Звертайтеся — створимо ідеальний симбіоз для вашого бізнесу.